На допомогу учням

Як створити презентацію

Крок 1. Обдумайте усе до дрібниць!

Не забувайте, що презентація – це лише супровід виступу чи доповіді, а не його заміна. Для початку розробіть концепцію виступу, а вже потім можете братися за створення презентації. Для цього опишіть такі пункти:

·         Для якої мети ви будете використовувати презентацію?

·         Особливості ваших слухачів.

·         Тривалість презентацію та зміст.

Крок 2. Отже почнемо!

Початком створення презентації  PowerPoint є запуск самої програми. Дальше оберіть функцію «Створити слайд», яка розташована на панелі навігації у верхньому правому кутку, оберіть макет слайда. Макет, який ви обрали можна застосовувати як до всієї презентації, так і до кожного слайда.

·         Не розміщайте на одному слайді декілька блоків зорового чи текстового заповнення. Це може вас відволікати, розсіювати увагу та погіршити концентрацію.[/note]

Крок 3. Усе по шаблону!

В усіх нових презентаціях  PowerPoint за  замовчуванням  використовуйте шаблон презентації. Для створення нової презентації на основі шаблону PowerPoint, натисніть кнопку  Office в меню, яке відкрилось оберіть команду «Створити». В цьому ж вікні у групі «Шаблони» виберіть «Порожні і останні» та двічі натисніть на кнопку «Нова презентація».

Шаблон для PowerPoint можете обрати також з допомогою пункту «Встановлені шаблони”, там побачите шаблони «Класичного фотоальбому», «Сучасного фотоальбому», «Рекламного буклету», «Вікторини», «Широкоекранної презентації».

Крок 4. Теми!

Для надання презентації PowerPoint  бажаного зовнішнього вигляду – по вкладці «Дизайн» перейдіть у групу «Теми» та натисніть по потрібній вам темі. Для зміні зовнішнього вигляду слайдів, на вкладці «Слайди» оберіть бажані слайди, клацнувши правою кнопкою миші на тему, яку ви хочете застосувати до слайдів, і в контекстному меню виберіть команду «Застосувати до виділених слайдів».

Як вибрати тему презентації PowerPoint

Теми для PowerPoint знаходяться в самій програмі вони є універсальними для кожної з презентацій. Натиснувши на кнопки: «Кольори», «Ефекти» та «Стилі тла» ви можете змінити кольори вибраної теми.

Також ви можете самостійно створити тему для презентації Microsoft PowerPoint, використавши ваші малюнки та фотографії.

·         Для кращої читабельності текст має контрастувати з тлом.

·         Слайди не потрібно робити надто різними за кольорами.

·         Використовуйте три-чотири кольори на одному слайді – це покращить концентрацію та сприятливо плине на сприйняття.

Крок 5. Шрифт?

Презентація Microsoft Office PowerPoint дозволить вам обирати та змінити типи, розміри і кольори шрифтів. Робота з текстом презентації практично така ж як і на Microsoft Office Word.

Для написання тексту – поставте курсор в поле «Тема слайда» або «Текст слайда», дальше по вкладці «Головна» перейдіть в групу «Шрифт», де оберіть бажаний шрифт та його колір з розміром.

Крок 6. Краще сто разів побачити!

Для надання презентації PowerPoint зрозумілості, , якщо необхідно, барвистості на окремому слайді можете розмістити схему, графік, фотографію, малюнок, колаж. Щоб це зробити – по вкладці «Вставка» перейдіть в групу «Ілюстрації», натиснувши на обрану групу ілюстрацій. Фотографії або малюнки можете додати в презентацію, використавши вже відомі команди “Копіювати” та “Вставити”.

·         Уникайте використання слайда «картинка, обтічна текстом». Ілюстрації краще розміщувати на окремих слайдах, підписавши під ними основну інформацію. Текст в таких випадках буде краще сприйматися на слух.

·          Картинки чи фотографії вставляйте лише хорошої якості та великого розміру, бо при розтягуванні вони втратять різкість, чим зіпсують ефект від презентації.

Крок 7. Музика!

Презентація Microsoft Office PowerPoint буде більш виграшною якщо ви додасть до неї музику. Як PowerPoint вставити музику? По вкладці “Вставка” перейти у групу «Кліпи мультимедіа» і обрати функцію «Звук». В списку команд, який з’явиться, натисніть «Звук з файлу». Відкриється діалогове вікно, в ньому вкажіть папку, в якій знаходиться музика та тип звукового файлу. Дальше оберіть спосіб відтворення музики: «автоматично» чи «клацанню». У вкладці, яка появилась «Робота зі звуком» оберіть «Параметри звуку» і встановіть бажану команду.

·         Не перестарайтесь зі звуком інакше виступ буде погано чути.

·         Для музичних супроводів презентацій краще обирайте спокійні інструментальні або класичні мелодії. Слухачі не будуть відволікатись від презентації, а музика додасть емоційності виступу.

Крок 8. Анімація!

Також ви можете урізноманітнити презентацію PowerPoint використовуючи ефект анімації, їх можна додати до любого об’єкту на слайді. Щоб додати анімацію по вкладці «Анімація» перейдіть у крупу «Анімація»  та відкрийте «Настройка анімації». Дальше натисніть по тексті чи об’єкті, до якого хочете додати анімацію. В області «Настройка анімації» натисніть «Додати ефект», і зробіть одну чи декілька дій з додаванням ефектів. Ефекти появляться у списку «Налаштування анімації» за порядком їхнього додавання. Також у полі «Зміна ефекту» ви можете встановити початок анімації, напрямок та її швидкість.

Крок 9. Переходи!

З допомогою переходів між слайдами ви можете зробити презентацію PowerPoint більш ефектною. Для додавання однакових переходів між слайдами презентації, на вкладці «Анімація» клацніть за ескізом слайда і в групі «Перехід до наступного слайду» оберіть потрібний ефект зміни слайдів.

Для встановлення швидкості зміни слайдів, у групі «Перехід до наступного слайду» натисніть кнопку «Швидкість переходу», і оберіть потрібну швидкість. У групі «Зміна слайда» вкажіть порядок змін: «по клацанню» чи «автоматично».

Також до змін слайдів ви можете додати звук. Щоб це зробити на вкладці «Анімація» в групі «Перехід до наступного слайду» натисніть кнопку «Звук переходу» , щоб додати звук виберіть його з списку. Для додавання звуку, якого у цьому списку немає, оберіть команду «Інший звук». Відкриється вікно, оберіть ваш звуковий файл, після чого клацніть на кнопку ОК.

Крок 10. Перегляд!

Ось ми вже завершили роботу над слайдом. Давайте переглянемо вашу презентацію, в правому нижньому куті клацніть на кнопку «Показ слайдів». Якщо вам не подобається один зі слайдів повернутись до редагування ви зможете натиснувши «Esc». Після перегляду вашої презентації збережіть її.

Висновок.

Тепер ви знаєте як робити презентацію в PowerPoint. На цьому ваші уроки по  презентації PowerPoint не закінчаться. Кожного разу, коли ви будете створювати нові презентації, ви будете дізнаватись про нові можливості створення презентацій.

Створення у застосунку Publisher буклетів

Виберіть дію

Вибір дизайну буклету

Змінення тексту покажчика місця заповнення

Змінення зображень покажчика місця заповнення

Завершення створення буклету

Вибір дизайну буклету

Створюючи буклет, можна задати потрібні параметри, зокрема область адреси клієнта, набір службових відомостей, схему шрифту та бланк підписки.

1.     Запустіть застосунок Publisher.

2.     У розділі Типи публікацій, виберіть пункт Буклети.

3.     У каталозі Буклети виберіть потрібний дизайн.

4.     У розділі Колірна схема виберіть потрібну схему кольорів.

5.     У розділі Схема шрифтів виберіть потрібну схему шрифтів.

6.     У розділі Службові відомості виберіть потрібний набір службових даних або створіть новий.

7.     У розділі Розмір сторінки, виберіть пункт 3-панельний або 4-панельний.

8.     Установіть або зніміть прапорець Додати адресу клієнта, залежно від того, чи планується відправляти буклет клієнтам поштою.

Якщо вибрати цей параметр, Publisher додаватиме поле з адресою та поле з іменем на одній із панелей.

9.     У розділі Форма виберіть тип бланку відповіді для додавання або пункт Немає.

10.                        Натисніть кнопку Створити.

Вгорі сторінки

Змінення параметрів буклету

Після збереження публікації можна змінити її параметри. Натисніть кнопку Змінити шаблон на панелі завданьФорматування публікації та змініть параметри в діалоговому вікні Змінення шаблону.

Якщо змінити буклет із чотирипанельного на трипанельний, додатковий вміст з’являтиметься в області завдань Зайвий вміст. Для отримання додаткових відомостей про область завдань Зайвий вміст див. розділ Змінення типу публікації.

Щоб застосувати інший набір службових відомостей, виберіть пункт Службові відомості в меню Редагування і виберіть бажаний набір.

Вгорі сторінки

Змінення тексту покажчика місця заповнення

·         Клацніть текст покажчика місця заповнення та введіть новий текст.

ПРИМІТКА : 

·         Якщо набір службових відомостей уже створено, емблема та контактна інформація автоматично замінять текст покажчиків місця заповнення.

·         Здебільшого текст автоматично припасовується до розміру текстового поля.

Змінення розміру тексту в текстових полях

Переважно, текст автоматично змінює розмір для припасування до поля покажчика місця заповнення напису. Проте можна вручну змінити розмір тексту.

1.     Клацніть напис.

2.     У меню Формат у підменю Автодобір ширини тексту виберіть пункт Без авторозміщення.

3.     Виділіть текст і виберіть потрібний розмір шрифту зі списку Розмір шрифту на панелі інструментів Форматування.

Вгорі сторінки

Змінення зображень покажчика місця заповнення

1.     Клацніть правою кнопкою покажчик зображення місця заповнення та в підменю Змінити рисунок виберіть джерело нового зображення.

ПРИМІТКА : Якщо вибрати пункт Графіка, відкриється панель завдань Картинки.

a.     Знайдіть зображення, яке потрібно вставити в публікацію та двічі клацніть його. Застосунок Publisher автоматично змінить розміри зображення.

2.     За необхідності повторіть ці дії з іншими зображеннями в публікації.

ПРИМІТКА : Якщо пункт Змінити рисунок не відображається, можливо, рисунок згруповано з іншими об’єктами. Клацніть правою кнопкою зображення, виберіть в контекстному меню пункт Розгрупувати, клацніть правою кнопкою зображення, щоб вибрати лише одне зображення, і наведіть вказівник на пункт Змінити рисунок.

Вгорі сторінки

Завершення створення буклету

1.     Коли буклет виглядає належним чином, збережіть файл, вибравши в меню Файл пункт Зберегти як.

2.     Якщо ви маєте намір відправити буклет клієнтам поштою, підготуйте його до друку за допомогою злиття, щоб додати адреси на копії буклету. Для отримання додаткових відомостей про використання злиття див. Створення злиття.

3.     Надрукуйте буклети. Для отримання додаткових відомостей про двобічний друк див. розділ Друк на двох боках аркуша.

УЧІТЬСЯ СЛУХАТИ

Упорядкуйте робоче місце — нехай ніщо не відволікає вашу увагу.

Підготуйтеся на сприйняття матеріалу, прийміть зручну позу. Пам'ятайте: коли розслабле­не тіло, розслабле­на і увага.

3.     Обміркуйте тему уроку, лекції тощо.

Усвідомте по­ставлену мету. Вивчіть план лекції.

Зверніть увагу на інтонацію викла­ду матеріалу вчителем, слідкуйте за повторами в його розповіді так учитель виділяє основні думки.

Намагайтеся уявити те, що почули.

Співставте почуте з уже засвоєними знан­нями.

Обов'язково намагайтеся виділити основні думки, положення.

УЧІТЬСЯ ВЕСТИ ЗАПИСИ З ГОЛОСУ

Не починайте записувати матеріал з перших слів учителя, спочатку вислухайте думку до кінця та зрозумійте її.

Починайте запис з того моменту, коли вчи­тель закінчує виклад однієї думки і починає її ко­ментувати.

Не намагайтеся записати матеріал дослівно (при цьому губиться основна думка, такий запис вести важко); відкидайте другорядні слова, без яких головна думка матеріалу не змінюється.

Скорочуйте слова, деякі можна замінити опор­ними значками, умовними позначеннями (див. тему «Опорний конспект»). Після скорочення залишай­те місце, щоб закінчити запис удома.

Намагайтеся писати швидко (не менш як 120 літер за 1 хв).

Якщо в лекції є незрозумілі місця — залиште місце в зошиті, після уроку запитайте у вчителя та запишіть.

Виконуйте загальні правила ведення конспекту (дотримуйтеся відступів, виділень).

Найближчим часом (удома) опрацюйте текст конспекту: виправте стиль, помилки, підкресліть головне тощо.

ПРАВИЛА ЗАПИСУ ТЕКСТУ, КОНСПЕКТУ

Запис повинний бути компактним, щоб на сторінці вмістилося якомога більше тексту — це покращить його огляд.

У тексті потрібно використовувати виділення та розмежування:

підкреслення (для заголовка, підзаголовка, вис­новків, відокремлення однієї теми від іншої). У про­цесі первинного запису виділення краще робити робочим кольором; у процесі вторинного опрацю­вання виділення можна робити іншими кольора­ми (при цьому не перетворюйте текст у яскраві ма­люнки);

відступи (для позначення абзаців, пунктів плану);

пропуски (для відокремлення однієї думки від іншої);

нумерацію; виділення тексту за допомогою рамки (визна­чення, терміни, правила, закони).  Записуючи текст, необхідно робити скорочен­ня, умовні позначення.

Із часом ви виробите свою систему ведення записів, зручну для вас.

ФОРМИ ВЕДЕННЯ ЗАПИСІВ

План — це короткий перелік проблем, основ­них розділів, що розглядаються в роботі. Він може бути простим, якщо в ньому зазначені лише основні питання, або складним, якщо поряд з основними є додаткові питання.

Виписки — це цитати (дослівне відтворення думок автора) або короткий, близький до дослівно­го виклад змісту потрібного уривка з тексту. Випи­сувати з книжки, роботи теоретичні положення, ста­тистичні, хронологічні дані можна як у процесі чи­тання, так і в його кінці. Цитату обов'язково беруть у лапки, а на кожну виписку дають посилання на джерело. Для полегшення наступної систематизації виписок їх краще робити на окремих аркушах, ка­талогових картках або перфокартах.

Конспект — це короткий письмовий виклад змісту книжки, статті, лекції тощо. Він повинен бути набагато меншим, ніж сама книжка чи стаття. Під час конспектування не слід зловживати «скороченням слів.

Думки треба викладати стисло, свої­ми словами, виписуючи лише найголов­ніше та найсуттєвіше, не допускаючи повторень.

Особливо важливі думки треба підкреслювати. Бажано залишати поля для додаткових записів.

Види конспектів

план-конспект;

текстуальний (цитатний);

·        вільний;

·        тематичний;

·        схематичний.

1.     Тези — стислий виклад основних ідей прочитаної книжки чи іншої ро­боти.

2.     Анотація — коротка характеристи­ка роботи, яка дає уявлення про її на­прям, зміст, призначення.   

3.     Резюме — короткий заключний виклад наукового повідомлення чи ро­боти.

4.     Реферат — короткий виклад змісту книжки, наукової роботи або результатів вивчення наукової проблеми в письмо­вому вигляді, або у формі публічного виступу.

ЯК СКЛАСТИ КОНСПЕКТ

Конспект — це короткий виклад чи запис змісту роботи.

Основні вимоги до написання конс­пекту:

система та логіка викладу мате­ріалу; лаконічність, чіткість;

—    доказовість.
Етапи конспектування:

Прочитайте текст, відзначте в ньо­му нові слова, імена, дати, незрозумілі місця.

Складіть перелік основних думок, що містяться в тексті, складіть простий план.

Знайдіть у словнику значення но­вих термінів, незрозумілих слів, випишіть їх у зошит.

Читаючи текст другий раз, ведіть записи основних думок автора. Записи робіть своїми словами, не переписуючи текст дослівно.

Користуйтеся правилами запису текстів.

Прочитайте конспект ще раз, до­опрацюйте його.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

План-конспект — це стислий у формі плану переказ прочитаного або почутого.

Характеристика конспекту: стислий, простий, швидко складається та зала м'ятовується; учить вибирати головне, чітко та логічно викладати думки, дає можливість засвоїти матеріал ще в про­цесі його вивчення. Усе це робить конс­пект незамінним для швидкої підготов­ки доповіді, виступу. Однак працювати з конспектом через деякий час важко, оскільки зміст матеріалу погано віднов­люється в пам'яті. Етапи роботи

1.     Складіть план прочитаного або використайте готовий.

2.Поясніть коротко та доказово кож­ний пункт плану, виберіть ефективну форму запису.

3. Сформулюйте та запишіть висновки.

ТЕКСТУАЛЬНИЙ (ЦИТАТНИЙ) КОНСПЕКТ

Текстуальний (цитатний) конспект — це конспект із цитат.

Характеристика конспекту: складе­ний з дослівного відтворення думок ав­тора, викладених ним фактів — цитат, узятих з першоджерел. Однак такий кон­спект не сприяє активній розумовій ро­боті і, як правило, використовується для ілюстрації вивченої теми.

Етапи роботи

1.Прочитайте текст, виділіть основні думки, цитати, які увійдуть в конспект.

Форми запису можуть бути різно­манітними, наприклад:

·        основні питання... (цитата);

·        докази... (цитата).

·        висновки... (цитата).

2. Прочитайте записаний текст, співставте його з оригіналом.

        3.Зробіть остаточні висновки.

ВІЛЬНИЙ КОНСПЕКТ

Вільний конспект — це поєднання виписок, цитат, тез.

Характеристика конспекту: потре­бує серйозних зусиль під час складан­ня, уміння активно користуватися всіма видами записів: плани, тези, ви­писки; сприяє найкращому засвоєнню матеріалу.

Етапи роботи

1.Використовуючи різноманітні дже­рела, виберіть матеріал з теми, що вас цікавить, та глибоко усвідомте його.

2.Зробіть необхідні виписки цитат, думок, складіть тези.

3.Сформулюйте основні положення з теми.

ТЕМАТИЧНИЙ КОНСПЕКТ

Тематичний конспект — це конспект відповідей на поставлені запитання чи конспект навчального матеріалу з теми.

Характеристика конспекту: може бути оглядовим або хронологічним; учить аналізувати різні точки зору на одне й те саме питання, використовувати власний досвід та знання; засто­совується в роботі над рефератом, повідомленням, доповіддю. Етапи роботи

Вивчіть кілька джерел та зробіть з них підбірку матеріалів з відповідної теми чи хронологічну.

Мислено або письмово оформіть прочитаний матеріал у вигляді плану.

Користуючись цим планом, коротко своїми словами викладіть опрацьований матеріал.

ЯК СКЛАДАТИ ТЕЗИ

Тези — це положення, що коротко висловлюють якусь ідею, а також одну з основних думок лекції, доповіді, твору.

Етапи роботи

Ознайомтеся зі змістом роботи, зверніть увагу на виділення курсивом, ця підказка допоможе вам у роботі.

Поділіть текст на відповідні змістові блоки (за допомогою плану або підкреслювання).

Визначте основну думку кожної частини.

Усвідомте суть виділенного, сформулюйте її своїми словами чи знайдіть відповідну форму запи­су в тексті.

Тези пронумеруйте — це дасть змогу зберегти логіку автора.

Відділяйте пропусками одну тезу від іншої — це полегшить наступну роботу з ними.

ЯК ПІДГОТУВАТИ РЕФЕРАТ

Реферат — це короткий виклад змісту книжки, статті тощо.

Підберіть літературу з відповідної теми, оз­найомтеся з її змістом.

Користуючись закладками, відмітьте найбільш змістовні місця або зробіть записи.

Складіть план реферату.

Використовуючи рекомендації щодо тематич­ного конспекту та складений план, напишіть рефе­рат, у кінці якого обов'язково висловіть своє став­лення до викладеної теми та її змісту.

Прочитайте текст та відредагуйте його.

Правильно оформіть реферат (див. розділ «Як правильно оформити роботу»).

ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ НАВЧАЛЬНУ, ДОВІДКОВУ ТА ДОДАТКОВУ ЛІТЕРАТУРУ

По-перше, чітко усвідомте; що вас цікавить: визначення поняття, суть закону, елементи теорії, будова приладу і т.д.

Поміркуйте, де ймовірніше можна знайти відповідь на ваші запитання: у підручнику, довід­нику, додатковій літературі.

Відкриваючи книжку, не листайте її, а вико­ристайте науково-довідковий апарат видання: зміст, предметний покажчик тощо.

Залежно від мети використовуйте різні спосо­би читання: читання-перегляд, коли книжку пере­глядають швидко, зупиняючись на окремих сто­рінках. Мета такого перегляду — перше ознайом­лення з книжкою, одержання певного уявлення про її зміст;

вибіркове читання, або неповне, коли читають не весь текст, а тільки потрібні місця для досягнення мети; повне читання, коли читають весь текст; читання з записом прочитаного.

Відшукавши в книжці потрібний розділ, па­раграф чи сторінку, уважно прочитайте текст, виділіть головне, складіть план.

Для кращого засвоєння матеріалу необхідно вести записи прочитаного. Рекомендується зробити картки — бібліографічний опис кожної книжки — оскільки пізніше джерела доведеться розміщувати в алфавітному порядку (див. рубрику «Як правильно оформити роботу»).

ЯК ПРАВИЛЬНО ОФОРМИТИ РОБОТУ

Більшість видів робіт складаються з 5 частин:

титульна сторінка;

вступ;

основна частина (літературний огляд, у дослід­ницькій роботі — об'єкти та методи досліджень, результати досліджень та їх обговорення);

висновки;

список використаної літератури.

1. На титульному аркуші вказуються тема робо­ти, де виконувалася робота, ким виконана, прізви­ще наукового керівника (якщо він є), учителя-предметника, рік виконання. З титульного аркуша по­чинається нумерація сторінок, але цифри на ньому не ставлять. Решта сторінок нумеруються.

І У вступі повідомляється, чому та для чого виконана дана робота, мета та завдання роботи, її актуальність, наукова новизна.

3.       В основній частині подається літературний ог­ляд відомостей з даного питання, які проаналізо­вані та, по можливості, викладені своїми словами.

Розділ «Матеріали та методика досліджень» включає опис об'єкта, методів збирання матеріалів, перелік використаного обладнання, точний та дос­коналий опис методики експерименту.

Ілюстрації у вигляді рисунків, схем, таблиць, діаг­рам та фотографій розміщуються на відповідних сторінках у ході викладу матеріалу.

Висновки, викладені в заключній частині, не повинні повторювати висновків у попередніх роз­ділах. Тут необхідний новий рівень узагальнення.

До списку літератури включають усі викорис­тані джерела, які розміщуються за алфавітом.

Бібліографічний опис джерела в списку літера­тури здійснюється за правилами.

Для книжок: монографій, підручників, довідників, наукових видань треба вказати: прізвище та ініціа­ли авторів, назву книжки, підзаголовкові дані, місце і назву видавництва, рік видання, кількість сторінок.

Для журнальних статей: прізвище та ініціали ав­торів, повну назву статті, скорочену назву журналу, рік, номер тому, номер або випуск, сторінки.

Для статей з книжок та неперіодичних збірників: прізвище та ініціали авторів, назву статті, видання, у якому розміщена дана стаття, місце видання, рік видання, сторінки.