Науково-дослідницька робота школярів

Проблема формування навички науково-дослідницької діяльності є однією з найбільш актуальних і водночас складних. Про це цей процес написано в різних документах, літературі. На сучасному етапі розвитку українське  суспільство потребує фахівців, які володіють дослідницькими уміннями в розв’язанні практичних завдань.

Дослідницька діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідницьких умінь у школярів – процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя і наукового керівника – поступово і методично формувати дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.

Учні, виконуючи дослідницьку роботу з біології та екології удосконалюють свої знання, розвивають уміння, пов’язані з науковим пошуком, навчаються оцінювати екологічну ситуацію в реальних умовах. Така дослідницька діяльність сприяє визначенню сфери наукових інтересів, розкриттю здібностей учнів у процесі активного пізнання.

1.     Дослідницька діяльність пов’язана з розв’язанням учнями творчих завдань.

2.     Дослідницька діяльність обов’язково повинна проходити під керівництвом спеціаліста. ( На жаль в ВУЗах не навчають нас азам науково дослідницької діяльності)

3.     Головним є отримання нових знань. Завдання повинні бути посильні для учнів.

4.     Дослідницькою діяльністю можуть займатися всі учні: і ті, які мають високий рівень підготовки, і ті, які мають середній рівень.

Формування навчально-дослідницьких умінь можна здійснювати поелементно. Процес навчання складається з ряду послідовних дій.

1.     Створення позитивної мотивації навчально-дослідницької діяльності. (Є приклади попередніх років)

2.     Ознайомлення зі змістом, структурою навчально-дослідницького вміння та його значенням. ( Що вам треба робити, які перешкоди будуть на вашому шляху)

3.     Навчання виконання окремих дій і формування вміння в цілому.

4.     Вправи на застосування вмінь.

5.     Застосування вмінь у нових умовах.(Діти виконують спочатку певну якусь дію: збір інформації, польові дослідження, розрахунки а вищий пілотаж це коли вона сама вже зможе виконувати роботу сама)

Мої учні кожного року починаючи х з 2010 року відвідують  екотабір «Деснянські зорі». Там  вчителі разом з учнями  працюють і відпочивають. В результаті отрумуємо науково – дослідницькі проекти учнів і наукові статті вчителів і науковців.

Розпочинали ми з дослідження вертикальної структури лісів заплави річки Десни і ДБР. Дослідження проводилося 3 роки .Маргарита здобула сельні перемоги .

Продовжили ми дослідження весняних ефемероїдів. Вивчили видовий склад весняних ефемероїдів. Щільність, онтогенетичну структуру. На даний час у нас закладені ділянки з рястом бульбастим де висаджені рослини і досліджується як буде розсіватися насіння і як почувається рослини  в незвичних для себе умовах. 

Потім нам запропонували досліджувати фітомасутравянистих екосистем   з огляду на глобальне потепління.  На ділянці 25х 25 см відбиралася фітомаса. Очищалася методом флотації, висушувалася до повітряно-сухої маси, зважувалася. Робили розрахунки перераховували на  абсолютну суху  масу.  Обраховували середнє значення . А з нього вже розраховували вміст Карбону та вуглекислого газу.

Продовжили дослідження фітомаси. На інших ділянках ДБР.