Літні завдання

Літні завдання для учні 6 класу

Квіткові рослини, їхні органи

Завдання. Спостереження за розповсюдженням плодів і насіння рослин.

Мета: Закріпити поняття про сухі та соковиті пло­ди; дати поняття про функції плодів, їх пристосуван­ня до розповсюдження.

1.  Проведіть спостереження за розповсюдженням плодів і насіння в таких рослин: а) вишні, сливи, че­ремхи, смородини, винограду, горобини, глоду; б) ду­ба, лопуха, череди; в) жовтої акації, квасолі, гороху; г) льону, маку, тютюну; д) тополі, берези, осики, клена, липи; є) вільхи, частухи подорожникової, ла­таття білого, глечиків жовтих.

2.  Визначте, які пристосування до розповсюджен­ня плодів і насіння є в даних рослин. Результати спо­стережень занесіть у таблицю (табл. ).

Таблиця  Пристосування плодів і насіння до розповсюдження

Назва рослини	Назва плоду	Сухий чи соковитий плід	Ознаки присто­сування до розповсюдження плодів і насіння	Спосіб розповсюд­ження

3. Зберіть сухі та соковиті плоди з різними при­стосуваннями до розповсюдження. Складіть колекцію «Пристосування плодів і насіння рослин до розпов­сюдження».

Пагін

Завдання . Пристосування листків до різних умов освітлення.

Мета: Закріпити поняття про світлолюбні й тіньо­витривалі рослини; дати уявлення про листкову мо­заїку; навчити визначати риси пристосованості в лист­ків до умов освітлення.

1. Рано навесні в дібровах чи борах проведіть спо­стереження за такими рослинами: копитняком євро­пейським, воронячим оком, проліскою сибірською. Звер­ніть увагу на інтенсивність забарвлення їх листкових пластинок, листкорозміщення, умови освітлення. Ви­значте, до якої групи рослин по відношенню до світ­ла вони належать.

2.  Рано навесні проведіть спостереження за рос­линами: гусячою цибулькою, рястом, анемоною жов­тецевою. Відзначте особливості умов освітлення, в яких вони ростуть, інтенсивність забарвлення їх лист­ків. Які зміни відбуваються з цими рослинами при появі листків на деревах і кущах у лісі? До якої гру­пи рослин по відношенню до світла вони належать? Знайдіть інші рослини цієї самої групи.

3.  Проведіть спостереження за кульбабою лікар­ською. Чи росте ця рослина в різних умовах освіттлення? Які умови для неї найсприятливіші? Чи впливають умови освітлення на її зовнішній вигляд? Приготуйте гербарні екземпляри кульбаби, що виросла в  добре освітлених місцях.

4   Зробіть висновок про пристосування рослин до " освітлення  середовища   існування.   Результати спостережень занесіть у таблицю (табл.).

Таблиця.  Пристосування рослин до умов освітлення

Назва рослини	Середовище існування	Ознаки пристосо­ваності до умов середовища	До якої групи по відношенню до світла належить

Виготуйте тематичну колекцію «Пристосування рослин-до умов освітлення».

Завдання  . Спостереження за дикорослими рослинами родини складноцвітих.

Мета: Поглибити знання про морфологічні та біо­логічні особливості рослин родини складноцвітих; оз­найомити з лікарськими рослинами з цієї родини; навчити відтворювати дикорослі лікарські рослини у природних біогеоценозах.

1. Знайдіть у природі дикорослі рослини родини складноцвітих: підбіл, цмин пісковий, кульбабу лікар­ську, пижмо звичайне, деревій майже звичайний, ромашку лікарську, оман високий. Дізнайтесь про господарське використання цих рослин. Перенесіть цінні І лікарські рослини на навчально-дослідну ділянку  ви­рощуйте їх.

Вивчіть особливості морфологічної будови цих знайдіть спільні ознаки. Дізнайтесь про агротехніку вирощування даних лікарських  рослин. Зберіть їх насіння, посійте на узліссях лісових масивів, заздалегідь до­мовившись з керівниками відповідного господарства. Насіння сійте в лунки, знявши при цьому підстилку і верхній шар ґрунту.

4. Приготуйте гербарій лікарських рослин з ро­дини складноцвітих. Результати спостережень запи­сь у щоденник.

Пам'ятка вчителеві. Гербарій лікарських рослин з родини складноцвітих можна використати як розда­вальний матеріал для самостійної роботи на уроці на тему «Родина складноцвіті», результати спостере­жень— при збиранні та вирощуванні лікарських рос­лин в учнівській виробничій бригаді.

Корінь

Завдання І. Вплив поливання на врожай капусти.

Мета: Дати уявлення про рух води і мінеральних речовин у рослині; ознайомити з особливостями виро­щування капусти; дослідити вплив поливання на вро­жай капусти.

1.  Восени підготуйте дві ділянки розміром 1,5Х Х2 м або 2X2 м, добре удобріть гноєм з розрахун­ку 5 кг на 1 м². Перекопайте поле на глибину орного шару. Наприкінці квітня заборонуйте ділянки в 2 слі­ди. У травні ще раз їх перекопайте та заборо­нуйте.

2.  Вирощену в парниках розсаду пізніх сортів білокачанної капусти посадіть у заздалегідь розмічені маркером лунки на відстані 70X70 см чи 60x60 см одна від одної на глибину до першого листочка. Через 5 днів замість рослин, що загинули, підсадіть якісну розсаду.

3.  Доглядайте за контрольною і дослідною ділян­ками. На 3—5-й день після посадки розпушіть ґрунт, знищить бур'яни. У міру утворення кірки розпушуйте ґрунт. Внесіть мінеральні добрива в міжряддя на гли­бину 6—8 см на відстані 15—20 см від стебла рослин. Концентрація мінеральних добрив: на 1 відро води — 80 г суперфосфату, 50 г сульфату амонію, ЗО г калійної солі. У кінці червня — на початку липня зро­біть друге підживлення рослини: на, 1 відро води —

70 г суперфосфату, 80 г сульфату амонію, 50 г калійної солі.

4.  На дослідній ділянці рослини поливайте ввечері

через 3—4 дні з розрахунку 10 л на 1 м² (0,5 л води на 1 рослину).

5.  Спостерігайте за рослинами, доглядайте за ни­ми на контрольній і дослідній ділянках, проведіть об­лік урожаю. Результати занесіть у таблицю (табл. ).

Облік урожаю капусти

Таблиця

Варі­ант до­сліду	По­втор­ність	Площа ділянки, м2	Кількість рослин на облі­ковій площі	Середня висота рослин	Урожай з облі­кової площі ділянки, кг	Урожай­ність, ц/га
Конт­роль­ний
До­слід­ний

Поясніть, чому врожай капусти з контрольної та дослідної ділянок різний. Порівняйте вирощений ва­ми врожай з урожаєм у місцевому господарстві.

6. Спостерігайте за шкідниками капусти. Особли­ву увагу зверніть на листки капусти в той час, коли зацвітає березка польова. Якщо зустрінете кладки яєць комах, знищуйте їх. Дізнайтесь, кому вони нале­жать. Результати спостережень занесіть у щоденник.

Літні завдання 7 клас

Завдання . Спостереження за сонечком.

Мета: Ознайомити із способом життя і розвитком сонечка семикрапкового — захисником полів і садів; дати уявлення про «застережливе» забарвлення; ви­робити елементарні вміння розведення сонечка в ла­бораторних умовах..

1.  Влітку в теплу сонячну погоду в саду, на го­роді, полі чи в лісі знайдіть невеличкого (до 5—7 мм) яскравого округлого жука із сильно опуклим верхнім боком тіла і плоским черевцем. Розгляньте його: який колір мають надкрила, крапки на них, скільки крапок на надкрилах. Як поводять себе жуки в спо­кійному стані?

2.  Як жук реагує, якщо до нього доторкнутися? Візьміть жука в руку, злегка стисніть його пальцями. Що ви помітите на пальцях? Якого кольору і запаху рідина, що її виділяє сонечко? Простежте, чи поїда­ють його птахи. Якщо ні, то чому? Як називають таке забарвлення?

3.  Знайдіть на яблуні, шипшині, капусті тощо ко­лонії попелиці, яка пошкоджує рослини. Посадіть на попелиць сонечок і простежте, як сонечка їх поїда­ють. На початку літа наловіть сонечок, посадіть їх у садок, поставте туди гілочку рослини, уражену по­пелицями. Підрахуйте, скільки попелиць з'їсть сонечко за одиницю часу (10—20 хв). Простежте, чи відкла­дуть ці сонечка яйця.

4.  Якщо в садку сонечка не відклали яйця, відшу­кайте їх у природі (на нижньому боці листків роз­міщені кладки жовтих яєць сонечка по 40—50 штук у кожній). Через 5—14 днів з яєць виводяться ли­чинки. Розгляньте личинку: якого вона кольору, якого кольору черевце, які в личинки ноги. Посадіть ли­чинок у садок і годуйте їх попелицями. Якщо немає попелиць, годуйте личинок цукровим сиропом.

5.  Через ЗО—40 днів стежте за перетворенням ли­чинок у лялечки, які висять на листках головою до­низу.

6.  Проведіть спостереження за лялечками: чим вкрите їхнє тіло, якого воно кольору, коли розтріс­кується покрив лялечки, яким виходить назовні моло­де сонечко, який воно має колір, як він змінюється. Дізнайтесь, де зимують сонечка.

Завдання Спостереження за пошкодженням картоплі колорадським жуком.

Мета: Навчити за характером пошкоджень визна­чати шкідника картоплі — колорадського жука; дати уявлення про особливості розвитку колорадського жу­ка; ознайомити із способами боротьби з колорадсь­ким жуком.

1.  Навесні та влітку проведіть спостереження на картопляному полі: у теплий сонячний день уважно огляньте листки картоплі з нижнього боку, знайдіть на них кладки яєць оранжевого кольору. Підрахуйте кількість яєць у кладці, опишіть їх зовнішній вигляд і знищить.

2.  Через 2—3 тижні зафіксуйте появу личинок. Який вигляд має личинка, яка її будова? Проведіть спостереження за живленням личинок. Чи однаково живляться молоді та дорослі личинки? Засушіть па­гони картоплі з листками, пошкодженими молодими і дорослими личинками. Знищуйте личинки колорад­ського жука.

3.  Ведіть спостереження за розвитком колорадсько­го жука. Результати спостережень занесіть у табли­цю (табл. 33).

4.  Дізнайтесь, які засоби боротьби застосовують з колорадським жуком. Проведіть спостереження за знищенням колорадського жука його природними во­рогами.

5.  Змонтуйте колекцію «Розвиток колорадського жука». У колекцію помістіть також зразки пошкод­жень картоплі жуком на різних стадіях розвитку.

кольору жмут волосинок на ній? Чи утворює личин­ка кокон?

4.  У липні — серпні (у південних областях у тре­тій декаді червня) спостерігайте за вильотом дорос­лих метеликів   (самка  з  білими крилами, самець —

3  буро-сірими). Метелики літають увечері і вночі. Чи однакові метелики за розміром, розмахом крил, ма­люнком на передніх крилах? З чим пов'язана назва метелика?

5.  У червні — серпні у дібровах або плодових са­дах на деревах з потрісканою корою в середній час­тині стовбура чи в основі нижніх гілок знайдіть буро-рожеві чи буро-сірі кладки яєць непарного шовко­пряда. Які яйця за кольором і величиною? Чим вкри­ті?  Підрахуйте їх кількість в одній кладці. Відійдіть від дерева, на якому знайшли яйця, на кілька метрів. Чи помітні з такої відстані кладки яєць? Зни­щуйте їх.

6.  Дізнайтесь у лісовому господарстві про засоби боротьби з непарним шовкопрядом. Опишіть усі ста­дії його розвитку. Виготуйте гербарій з пошкоджених ним листків різних порід дерев.

Пам'ятка вчителеві. Гусениці непарного шовкопря­да — поліфаги. Вони пошкоджують дуб, березу, граб,, тополю, плодові дерева, можуть живитись також хвоєю сосни та модрини. Не пошкоджують вони ли­ше ясен. Гусениці, з яких розвиваються самки, линя­ють 5 разів; гусениці, з яких розвиваються самці,—

4  рази. На різних стадіях розвитку непарного шовко­пряда знищують різні ентомофаги.

Спостереження можуть проводити ланки юних лі­сівників учнівських виробничих бригад.  

Завдання . Спостереження за медоносною-бджолою.

Мета: Дати уявлення про поліморфізм бджіл; ви­значити взаємозв'язок рослини — комахи-запилювачі.

1.  Навесні та влітку в сонячний день відберіть рослини саду та городу (гречка, соняшник, диня, гар­буз, огірки, яблуня, груша, вишня та ін.). Уважно-розгляньте їх і визначте, які комахи їх відвідують. Які з них основні запилювачі? Коли вони з'яв­ляються?

2.  Проведіть спостереження за поведінкою бджо­ли в природі. У чому полягає взаємозв'язок росли­ни — бджоли — урожай.

3.  Марлевими мі­шечками ізолюйте кіль­ка квіток на гілці яб­луні або маточкових квіток на пагонах огір­ків чи гарбуза. Про­стежте, чи зав'яжуться плоди на цих квітках.

4.  На шкільній чи колгоспній пасіці ог­ляньте вулики. Яка бу­дова вулика? Як у ньому працюють бджо­ли? З дозволу пасічни­ка розгляньте стільники.    Яка    їх    будова?           обніжжя бджоли.

Зверніть увагу на трут­неві і маточні комірки. Чим вони відрізняються? Ді­знайтесь, яка продуктивність одного   вулика   за рік: (за сезон).

5.  Дізнайтесь про склад бджолиної сім'ї. Як за: зовнішніми ознаками відрізняються матка, робочі бджоли, трутні? З яких яєць вони розвиваються? Яким кормом годують бджоли своїх личинок?

Завдання. Спостереження за пристосованістю, бджіл до збирання і перенесення пилку.

Мета: Дати уявлення про інстинкти в комах; ви­значити особливості пристосованості комах до зби­рання та перенесення пилку.

1.  Сонячного весняного чи літнього дня в саду чи; на городі на комахозапильних рослинах проведіть спостереження за поведінкою медоносної бджоли: скільки разів відвідує квітку, в які години дня літ бджіл є найбільш активним.

2.  Простежте за деякими рослинами (жовта ака­ція, куколиця біла тощо) у період їх цвітіння. В які дні (залежно від погоди) на квітах цих рослин бага­то бджіл, у які — мало. Спробуйте на смак квітки-рослин у ці дні. Чим пояснити відмінність в актив­ності льоту комах у такі дні?

3.  Як бджола запилює квітки? Для чого літає бджола на квітки? Як вона збирає пилок і нектар? Уважно розгляньте тіло бджоли: чим воно вкрите, де є  найбільше волосків, що знаходиться   на задніх ніжках робочої  бджоли,  як туди  потрапляє  пилок, чим утворене обніжжя.

4.  Простежте, як робоча бджола струшує пилкове обніжжя в правий і лівий кошик задніх ніжок. Послі­довно опишіть дії бджоли но очищенню клейкого пилку. Як можна назвати цю складну поведінку бджоли? Чим вона зумовлена?

5.  Приготуйте гербарні екземпляри квіток рослин, що запилюються бджолами. Які пристосування ма­ють квітки до перехресного запилення?

Завдання . Спостереження за добовою актив­ністю комах-запилювачів, їх зв'язками з росли­нами.

Мета: Ознайомити із взаємозв'язком і взаємоза­лежністю між рослинами і комахами-запилювачами; закріпити знання учнів про будову квіток; правильно вести спостереження за добовими біологічними рит­мами.

1.  Простежте навесні та влітку за квітучими рос­линами, що запилюються комахами та вітром. Ви­явіть комахозапильні рослини. Які комахи їх відві­дують? Спостереження ведіть уранці (від 7-00 до 9-00 год), в обід (від 12-00 до 14-00 год) і ввечері (від 16-00 до 18-00 год) по 15—20 хв протягом кіль­кох днів. Простежте за поведінкою комах-запилюва­чів. Які вони мають пристосування до запилювання квітів? Як пояснити їх поведінку?

Спостереження необхідно проводити протягом З—6 днів.

2.  Поблизу комахозапильних рослин знайдіть віт­розапильні. Порівняйте будову їхніх квіток і суцвіть. Чим вони відрізняються? Виявіть у них особливості пристосування до різних способів запилення.

3.  Виготуйте колекцію «Комахозапильні та вітро­запильні рослини».

Завдання . Ви­вчення ролі джмелів у запиленні квіткових рослин.

Мета: Визначити роль джмелів у запи­ленні кормових трав із родини бобових; озна­йомити з рисами при­стосованості квіток до запилення джмелями; пояснити необхідність охорони джмелів.                       

1.  На полі, де рос­туть багаторічні трави

(конюшина, люцерна тощо), виділіть по 2—3 кущі для спостереження. На інших 2—3 кущах обірвіть усі квітки, а бутони ізолюйте марлевими мішечками.

2.  На відкритих кущах конюшини проведіть спо­стереження за активністю льоту джмелів, їх поведін­кою на квітках.

3.  Проведіть спостереження за «роботою» джмелів--на квітках конюшини. Завдяки яким особливостям будови квітки конюшини та джмеля здійснюється запилення?

4.  Коли конюшина відцвіте, підрахуйте кількість плодів на кущах контрольних рослин (цвіли відкри­то) і на кущах з ізольованими квітками. Результати досліду поясніть.

Завдання  Спостереження  за  мурашками.

Мета:  Ознайомити   із  складом   мурашиної  сім'ї, законами їх життя, їх живленням.

1.  У травні — червні в хвойному чи мішаному лісі знайдіть гніздо рудих лісових мурашок. Установіть розміри мурашиного гнізда (висоту і діаметр осно­ви), місце розташування, виміряйте температуру на поверхні та глибині гнізда, визначте кількість та дов­жину мурашиних доріжок.

2.  Вивчіть склад сім'ї мурашок, порівняйте зі складом сім'ї бджіл. Проведіть спостереження за ді­яльністю особин різних груп сім'ї, особливостями зовнішньої будови та функціями робочих мурашок, самців, самок тощо. Спробуйте знайти серед них кри­латих особин. Що це за особини? Чи залишаються у них крила протягом усього життя?

Дощенту обгризають мурашки жабу, птаха чи рибу, кинуту на мурашник.

3.  Установіть, які види дерев, кущів, трав'янистих рослин ростуть поблизу мурашиного гнізда. Вияс­ніть, де будують свої гнізда мурашки.

4.  Установіть, чим живляться мурашки, яких шкідників лісу вони знищують. Зберіть їх для колек­ції. Поясніть роль мурашок у природі^. лоти. Цю рідину вони випорскують з кінця черевця,, підігнувши його при цьому і спрямувавши на жерт­ву. Сім'ї мурашок живуть у гніздах, які мають на­земну та підземну частини. Наземна частина гнізда в хвойних лісах будується з хвоїнок, у листяних — з гілочок й інших дрібних, але міцних рослинних час­тинок. Зверху мурашки формують покривний шар, що захищає мурашник від промокання. Підземна частина мурашника являє собою сплетіння ходів, які можуть сягати глибини 1—2 м. Сім'я рудих лісових мурашок за сприятливих умов може існувати 90— 100 років. За цей час у сім'ї багато разів змінюються самки, що живуть-15—20 років, і ще частіше — робочі  мурашки, що живуть лише 3 роки.

Поживою для мурашок є комахи, які розмно­жуються масово. Серед них значну частку становлять лісові комахи-шкідники.

Завдання Розселення мурашок.

Мета: Розширити знання учнів про життя мура­шок, їх роль у природі, ознайомити із роллю мурашок у біологічному способі боротьби з комахами-шкідниками; навчити розселяти мурашок.

1.  Наприкінці травня — на початку липня разом $ лісником визначте ділянки лісу для розселення мура­шок. Перевірте, чи не мають ці ділянки природних ворогів мурашок (кротів, жаб, борсуків, лисиць то­що). Позначте місця для переселення мурашок.

2.  Вибрані у тіні дерев ділянки, що знаходяться на відстані 80—100 м одна від одної, скопайте на глибину ЗО см, злегка підсушіть землю. На середину скопаної ділянки помістіть сухий пеньок або зруб деревини, навколо яких зробіть валик із сухої трави і листя.

3.  Відшукайте гнізда рудих лісових мурашок. Удвох з товаришем візьміть лопатою гніздовий ма­теріал з обох боків гнізда (до половини купи назем­ної частини) і помістіть у відро, щільно закривши його кришкою. Решту гнізда обережно вирівняйте, щоб не пошкодити його.

4.  Через добу перенесіть узяту частину мураши­ного гнізда на середину підготовленої ділянки, кож­ну частину посипте цукром-піском (1 склянка) і на­крийте гніздо на півдоби відром або ящиком.

5.  Стежте за гніздом, щоб на нього не потрапляли

86

прямі сонячні промені, вимірюйте періодично темпера­туру в гнізді (вона повинна бути не нижчою 19— 20 °С)  і вологість  (вона повинна бути 10—18%).

6. Наприкінці літа проведіть облік гнізд, що при­жились. З'ясуйте, чому не всі гнізда прижились.

Пам'ятка вчителеві. Мурашки, як правило, тяжко переносять різку зміну умов життя. Переселяючи ру­дих мурашок, слід враховувати їх видові і расові особливості. Правильний добір видів мурашок для переселення та екологічних рас у певні насадження забезпечує кращу приживлюваність їх у нових міс­цях.

Клас Плазуни

Завдання . Спостереження за ящіркою.

Мета: Закріпити уявлення про пристосованість ор­ганізмів до умов життя та регенерацію; навчити спо­стерігати за тваринами в природі та лабораторних умовах.

1.  На сонячних місцях степу, луків, лісу або не­високо в горах проведіть спостереження за ящіркою. Визначте, яку довжину та забарвлення має тіло ящір­ки, чим воно вкрите, які органи чуттів знаходяться на голові, яка особливість будови кінцівок, чи є на них перетинки.

2.  Спіймайте 2—3 ящірок, помістіть їх у тераріум, на дно якого насипте чистого піску і покладіть кіль­ка камінців. Проведіть спостереження за живленням ящірки. Для цього наловіть мух, коників (відірвіть крило), їхніх личинок, дрібних жуків тощо. Яку їжу поїдає ящірка та як саме (кидається на неї чи від­шукує її) ? За яких умов ящірка краще їсть?

3.  Простежте за активністю ящірки протягом доби.

4.  Схопіть ящірку за кінчик хвоста. Що вона зро­бить? Проведіть спостереження за кінчиком хвоста, що відпав.

5.  Помістіть ящірку з відірваним хвостом в інший тераріум, вдосталь її годуйте. Простежте, коли в ящірки почне відростати новий хвіст і як швидко він ростиме. Яке значення має відпадання хвоста для ящірки?

6.  Дізнайтесь, які тварини   живляться ящірками. Пам'ятка    вчителеві.     Результати    спостережень

можна використати під час вивчення тем «Клас Пла­зуни. Ящірка прудка», «Природні угруповання рос­лин і тварин» (8-й клас), поставивши такі запитання: Які риси зовнішньої будови ящірки свідчать про на­земний спосіб її існування? В яких природних угру­пованнях живуть жаба і ящірка? Чим відрізняються умови життя цих тварин?

Завдання . Спостереження за черепахою.

Мета: Дати уявлення про різноманітність будови плазунів; сформувати навички доглядання за черепа­хою; навчити знаходити в плазунів пристосування до умов існування.

1. У   живому   кутку   чи   міському   зоопарку   простежте за зовнішнім виглядом черепахи. Дізнайтесь про вид черепахи. З чого складається панцир? Як. пересувається черепаха?

2.  Розгляньте будову тіла черепахи. Скільки от­ворів має панцир? Які органи тіла висуває черепаха через передній отвір, які — через задній. Чим вкриті щелепи на кінцях? Чи є в черепахи зуби? Якщо в; живому кутку чи зоопарку є болотяна черепаха, порів­няйте її із степовою.

3.  Простежте за живленням степової черепахи: складіть список рослин, якими вона живиться; ви­значте, які рослини вона поїдає, що ще їсть. Зверніть увагу на те, як черепаха бере їжу, як вона п'є, який, у неї язик.

4.  Зробіть висновок, чим черепаха відрізняється від інших представників класу плазунів. Визначте-риси пристосування черепахи до умов існування. Ре­зультати спостережень занесіть у щоденник.

Пам'ятка вчителеві. Здобуті дані можна викори­стати при вивченні тем «Різноманітність сучасних плазунів», «Основні напрями еволюції органічного світу». При вивченні першої теми пропонуємо вико­нати таке завдання: користуючись результатами спо­стережень за ящіркою, черепахою і вужем, скласти характеристику класу плазунів (табл. ).

Таблиця .

Характеристика класу плазунів

Назва пред­став­ника класу	Середо­вище існу­вання	Шкір­ний по­крив	Орга­ни руху	Орга­ни ди­хання	Орга­ни чуттів	Крово­носна система	Спосіб розмно­ження

При вивченні другої теми доцільно запропонувати учням навести приклади ідіоадаптації у плазунів.

Клас Птахи

Завдання . Спостереження за добовою активніс­тю птахів при вигодовуванні пташенят.

Мета: Вивчити видовий склад корму птахів; за­кріпити поняття про сезонні явища в житті птахів; вивчити особливості способу життя птахів.

1.  Наприкінці весни чи на початку літа відшукай­те в саду, парку, сквері або лісі зяблика. Уважно його розгляньте: яке в нього забарвлення, чим відріз­няється самка від самця; послухайте, як вони спі­вають.

2.  Проведіть спостереження за кількістю прильо­тів зяблика до гнізда з пташенятами протягом доби. Спостереження проводьте вранці (5-00—7-00), вдень (12-00—14-00) і ввечері (17-00—19-00), намагаючись не видати себе. Результати спостережень занесіть у таблицю (табл. 35).

Таблиця  Добова  активність льоту  зяблика  під час  вигодовування пташенят

Назва птаха	Самець чи самка	Погодні умови	Кількість прильотів до гнізда-за період
			5-00— 7-00	12-00— 1  17-00— 14-00        19-00		У серед-1 ньому

3.  За рештками їжі, що знайдете біля гнізда чи на деякій відстані від нього, визначте, який корм переважає при вигодовуванні пташенят зяблика. (До складу корму пташенят можуть входити: личинки ко­мах, гусениці, жуки-довгоносики, клопи-черепашки, дрібні метелики, совки, п'ядуни, насіння бур'янів то­що.) Хто з батьків годує пташенят?

4.  Зробіть висновок про роль зяблика в охороні ;зелених насаджень.

Завдання . Спостереження за добовою діяль­ністю птахів у період їх найбільшої активності.

Мета: Ознайомити з поведінкою птахів у період розмноження та з пристосуванням птахів до певних умов середовища; пояснити необхідність збереження спокою птахів у весняний період.

1.  Навесні після танення снігу, вийдіть у поле, де засіяні озимі культури, знайдіть жайворонка польо­вого. Опишіть його зовнішній вигляд, розміри тіла, забарвлення, як він літає.

2.  Послухайте, як співає жайворонок у різні години доби (5-00—7-00, 12-00—14-00, 17-00—19-00), запишіть його пісню. Дізнайтесь, хто співає — самець чи самка, як співає — в небі чи сидячи на землі. По­ясніть біологічне значення співу.

3.  Чим живиться жайворонок? Як відбувається-живлення — на землі чи в повітрі? Які птахи мають такий самий спосіб живлення?

4.  Проведіть спостереження за гніздом жайворон­ка: де воно збудоване, з якого матеріалу, які його розміри, яка кількість яєць в кладці, якого вони ко­льору. Результати спостережень запишіть у щоден­ник, замалюйте чи сфотографуйте гніздо птаха.

Пам'ятка вчителеві. При виконанні завдання II слід звернути увагу учнів на обережність проведення спостережень за гніздом з кладкою яєць (якщо пта­хи помітять дітей поблизу гнізда, вони можуть його-покинути). Якщо дітям не вдалося знайти гніздо жай­воронка з кладкою яєць навесні, то можна це зро­бити на початку липня. Здобуту інформацію можна використати на уроках з тем «Птахи парків, садів, лук, полів, лісів, боліт, узбереж, водойм, степів, пус­тинь, хижі птахи», «Роль птахів у природі і житті людини, система заходів з охорони птахів, перед­бачена Законом про охо­рону і використання тва­ринного світу» (

Завдання . Спосте­реження за роботою дят­ла в лісі.

Мета: Ознайомити з поведінкою птаха, його ри­сами пристосованості до життя в лісі; з'ясувати роль дятла в збереженні лісу.

1. Навесні підіть у со­сновий чи мішаний ліс, знайдіть великого стро­катого дятла, уважно роз­гляньте його. Зверніть увагу на пір'я, будову го­лови,  клюва, шиї, ніг. За­малюйте    або   сфотографуйте його  2.  Проведіть спостереження за поведінкою птаха, пересуванням по стовбуру, позами. Скільки він має точок опори? Як чистить пір'я? Яке положення зай­мають пальці ніг, коли птах сидить на гілці або стри­бає по землі? Як птах здійснює свій шлюбний та­нок?

3.  Дізнайтесь, як живиться дятел, де знаходить собі поживу, як її добуває. Чим живиться дятел вліт­ку, чим — взимку? Де гніздиться дятел? Як і чим він годує пташенят? Як знаходить своє гніздо з пташе­нятами? Як поводяться в гніздах пташенята дятлів різних видів?

4.  Знайдіть у лісі сліди діяльності дятла: пошкод­жену шкідниками лісу кору, що «окільцьована» дят­лом, розкльовані соснові та ялинові шишки. Зберіть їх для колекції.

5.  Зробіть висновок про пристосування дятла до життя в лісі та його роль у природі.

  

ЛІТНІ ЗАВДАННЯ   УЧНЯМ   ІЗ   ЗАГАЛЬНОЇ   БІОЛОГІЇ . 10 кл

Завдання . Спостереження за мінливістю ознак декоративних рослин.

Мета: Дати уявлення про модифікаційну (неспад­кову) мінливість; її причини.

1. На  навчально-дослідній   ділянці чи  на газоні подвір'я виростіть декоративні рослини: однорічні — ротики садові, айстри, левкої, нагідки польові; бага­торічні — стокротки багаторічні, нарциси, маруна гіб­ридних сортів тощо.

2.  З травня до липня проведіть спостереження за морфологічними ознаками зазначених рослин: скільки квіток у їх суцвіттях, чи однакова форма квіток, за­барвлення, махровість (для левкоїв та нарцисів), чи однакові строки дозрівання кожного виду та сорту декоративних рослин.

3.  Поясніть, до якої форми мінливості можна від­нести помічені відмінності в ознаках декоративних рослин. Чим спричинені ці відмінності? Під впливом яких факторів відбувається формування організмів?

4.  Помічені відмінності в морфологічних ознаках декоративних рослин запишіть у щоденник. Приго­туйте гербарні аркуші рослин з яскраво вираженими ознаками мінливості. Зберіть насіння. Порівняйте кількість і форму насіння махрових і немахрових квіток.

Завдання . Спостереження за індивідуальною мінливістю морфологічних органів рослини.

Мета: Виявити ознаки відмінностей у морфологіч­ній будові органів одного виду рослин; навчити скла­дати варіаційний ряд мінливості ознак.

1.  У лісі чи штучному насадженні дерев знайдіть дві однакові рослини дуба, берези, липи. Зберіть з них по 10—20 листків, уважно розгляньте їх. Вимі­ряйте їх довжину, ширину, кількість лопатей (лист­ки дуба) чи зубців. Простежте, як змінюються ці ве­личини. Візьміть одну з цих величин і розташуйте листки в порядку наростання чи спадання цієї вели­чини. Так ви дістанете ряд мінливості даної ознаки (варіаційний ряд). Підрахуйте, яка частота зустрі­чання кожної варіанти.

2.  Візьміть два дерева цього самого виду, що рос­туть в інших умовах і проведіть таке саме досліджен­ня. Як називається така мінливість? Чи успадко­вуються модифікації?

3.  Поясніть причини досліджуваних вами відмін­ностей. Яке значення має неспадкова мінливість для популяції?

4.  Складіть гербарій морфологічних відмінностей ознак одного виду, що виросли в різних умовах. Ре­зультати спостережень запишіть у щоденник.

Завдання . Спостереження за співвідносною мін­ливістю в рослин.

Мета: Дати уявлення про співвідносний характер спадкової мінливості.

1.  Весною виділіть шість ділянок площею 1 м², підготуйте грунт, внесіть органічні та мінеральні доб­рива. На перших двох ділянках посійте кормові буря­ки (з округлими червоними і видовженими білими ко­ренеплодами). Ведіть за ними догляд за традицій­ною агротехнікою. На інших чотирьох ділянках поса­діть такі культури: на третій і четвертій ділянках — сорти китайських айстр (страусове перо, півонієвидні), на п'ятій і шостій — ротики садові червоні та білі.

2.  Влітку (з червня до вересня) проведіть спосте­реження за досліджуваними рослинами: які особли­вості забарвлення черешків листків і листкових плас­тинок у кормових буряків з червоними і білими коре­неплодами; стебел і листків у ротиків садових і китайських айстр з білими квітками і червоними. Ре­зультати спостережень-запишіть у таблицю (табл.)

3.  Поясніть, у чому полягає співвідносна мінли­вість у рослин..

Таблиця

Співвідносна   мінливість  у  кормових   буряків,  ротиків   садових і китайських айстр

Назва росли­ни, сорт	Основна спадкова ознака			Ознаки співвід­носної мінли­вості
	Колір коренепло­дів	Колір квіток	Зовнішня будова листка

4. Підготуйте гербарні екземпляри декоративних рослин з проявом ознак співвідносної мінливості. Спостереження запишіть у щоденник.

Завдання V. Спостереження за різноманітністю сортів помідорів.

Мета: Дати уявлення про штучний добір як ру­шійну силу в утворенні сортів рослин; конкретизувати поняття «сорт»; ознайомити з особливостями ознак сортів помідорів.

1. Проведіть спостереження   за  різними  сортами

помідорів, що належать до груп сортів ранніх, серед­ніх і пізніх. До ранніх належать — Лагідний , Яблуня Росії , Червоний мисливець , Новачок, Рання любов, Розові щічки  ; се­редні— Фурма , Новинка Придністров'я, Сливовидний, Крупноплідний,  Волгоград­ський; пізні — Дебарао , Волове серце , Волгоградський. Порівняйте такі їх особливості: будова листка, суцвіття, квітки, строки дозрівання плодів, форма, розміри, забарв­лення плодів, середня врожайність з куща та .

Полічіть кількість плодів на одній рослині, вста­новіть середню масу одного плода. Ведіть також спо­стереження за ураженням помідорів різних сортів шкідниками, та хворобами.

2. Опишіть ознаки сортів помідорів різних груп, замалюйте або сфотографуйте їх плоди. За якими ознаками  проводили їх штучний добір?

Завдання . Спостереження за пристосованістю рослин до перехресного запилення.

 Мета: Конкретизувати поняття про пристосова­ність рослин до умов життя; ознайомити з різними пристосуваннями рослин до перехресного запилення.

1. Влітку на навчально-дослідній ділянці прове­діть спостереження за запиленням у таких рослин, як кукурудза, жито, коноплі. Яке забарвлення мають квітки цих рослин? Чи мають аромат? Яка будова їх­ніх квіток та суцвіть? Яка довжина приймочки і стовп­чика маточки? Яке це має значення? Чи багато пилку утворюється в їхніх квітках? Простежте за запилен­ням цих рослин. Як вони запилюються (до якої гру­пи за способом запилення вони належать) ?

2. Проведіть спостереження за запиленням рослин декоративного відділу назчально-дослідної ділянки: фіалкою гібридною, тютюном пахучим, петунією, ро­тиками садовими, нагідками, сальвією тощо. Ви­значте, чим ці рослини   приваблюють   комах.   Як ці рослини запилюються? До якої групи за способом за­пилення вони належать?

3.  В акваріумі простежте за запиленням валісне­рії. Розгляньте будову її квіток. Які особливості їх­ньої будови? Як вони запилюються? До якої групи за способом запилення квіток належить валіснерія?

4.  Зробіть висновок про різноманітність способів запилення квіткових рослин, а також пристосувань до них. Результати спостережень занесіть у таблицю (табл. ).

Таблиця

Пристосування рослин до перехресного запилення

Назва рослини	Пристосування до перехресного запилення		Тип пере­хресного запилення
	Особливості будо-  Особливості будо­ви квітки               ви суцвіття

5. Приготуйте гербарій рослин, що запилюються різними способами.